„Театр середньовіччя“ Густава Едварда Інгеліуса – це наукова праця, написана в середині XIX століття. У цьому детальному дослідженні розглядається еволюція середньовічної драми з особливим акцентом на її витоки та розвиток, пов’язуючи її з попередніми театральними традиціями та впливом релігійних практик. Інгеліус детально аналізує роль християнства у формуванні середньовічної драми, розкриваючи, як давні театральні елементи зазнавали перетворень та інтегрувалися в нові мистецькі практики. У вступі до цієї наукової праці наводиться історичний контекст, у якому з’явилась середньовічна драма, підкреслюючи взаємодію язичницьких традицій та ранньохристиянської культури. Описується, як, незважаючи на занепад давніх театральних форм під час поширення християнства, елементи драми збереглися та розвивалися через релігійні церемонії та обряди. Інгеліус припускає, що мімікрия, яка характеризувала ранню драму, була кореневана в глибоко вкорінених людських інстинктах та зазнавала впливу релігійних обрядів. Він також обговорює переходи між жанрами, значення ранніх вистав у церквах та процес переходу театральних практик з релігійного контексту у сферу громадського розваги, закладаючи міцну основу для розуміння історичної послідовності розвитку драматичного мистецтва, що призвело до появи більш формалізованого середньовічного театру.