„Єресія в Середньовіччі“ Феліче Токко – це історичний труд, написаний наприкінці XIX століття. У книзі детально розглядається складна взаємодія між схоластичною філософією та єретичними рухами Середньовіччя, з особливим акцентом на виникнення та розвиток різних сект, які тоді вважалися єретичними. Токко уникає спрощених описів діяльності єретиків; натомість він прагне проаналізувати філософські основи та суспільні наслідки цих релігійних рухів. На початку тексту Токко розмірковує про свої дослідження зв’язків між схоластичною думкою та сучасними єресями. Він визнає, що, хоча спочатку планував створити всебічний історичний опис єретиків, у підсумку сформував власну думку щодо походження та розвитку численних єретичних сект. У вступі Токко підкреслює, що Середньовіччя, яке часто неправильно сприймається як епоха гармонії, насправді було періодом інтенсивних ідеологічних конфліктів, що відображалося у суперечках між різними філософськими школами. Токко прагне дослідити ці тенденції, зокрема через призму єретичних груп, таких як катари, аналізуючи їхні вірування, походження та вплив на релігійне життя того часу.