„Радощі столу“ Джорджа Г. Елвангера – це історичний труд, написаний на початку XX століття. У цій праці детально розглядається багата історія гастрономії: її розвиток, література про кулінарію, видатні шеф-кухарі та філософія насолоди в їжі. Автор відходить від простих рецептів, досліджуючи естетичне та культурне значення прийомів їжі в різні епохи та підкреслюючи мистецтвенний аспект кулінарії. Вступ до книги створює основу для дослідження цього мистецтва; автор зазначає, що хоча сучасні досягнення покращили кулінарні техніки, багато людей все ще стикаються з проблемами, пов’язаними з харчуванням. Елвангер розмірковує про глибокий зв’язок між харчуванням, здоров’ям та насолодою в їжі, підкреслюючи, що кулінарія – це як необхідна навичка, так і мистецтво, яке розвивалося протягом тисячоліть. Він вважає, що світу потрібен збірник найкращих рецептів та цінних даних з історії кулінарії, а не просто більше практичних порад щодо приготування їжі. Цей наратив закладає основу для подальших розділів книги, у яких розповідаються історії з давніх часів та про велич прийомів їжі на протяжку століть.