„Індійські казки“ Джозефа Джейкобса – це збірка народних оповідань, складена та впорядкована наприкінці XIX століття. Книга містить різноманітні історії, які демонструють багатство культурної спадщини та традицій оповідання в Індії; серед ключових тем – магія, моральні уроки та пригоди розумних героїв, серед яких принци, тварини та духи. Початкова частина збірки знайомить читачів із першими оповіданнями; однією з них є „Лев та журавель“ – у цій історії журавель допомагає леву видалити колючку з горла, але пізніше стикається з невдячністю лева. Це ілюструє казковий та глибокий характер цієї антології. У іншій історії син раджи ігнорує попередження матері, шукає чарівну принцесу Лабам та долає численні перешкоди з допомогою нових друзів – мурах та тигрів. Ці казки розкривають важливість мудрості, доброти та наслідків власних вчинків, підготовлюючи читача до моральних посилань, які присутні в усій цій чарівній збірці Джейкобса.