«La rovina della civiltà antica» Гульєльма Ферреро — історичний нарис, написаний на початку XX століття. Праця заглиблюється в занепад античної цивілізації, розглядаючи значущі епізоди та системні провали, що сприяли її падінню. Ферреро розмірковує як про історичний контекст, так і про наслідки цього занепаду для сучасного суспільства, вказуючи, що уроки, винесені з минулого, досі актуальні для виявлення загроз модерній цивілізації. На початку цього нарису Ферреро окреслює свій намір дослідити причини занепаду античних цивілізацій, зосереджуючись зокрема на перетворенні Римської імперії з могутнього суспільства на таке, що роздирають внутрішні чвари та зовнішні вторгнення. Він починає зі спростування уявлення, ніби занепад був поступовим, стверджуючи натомість, що він драматично досяг кульмінації після короткого періоду міцного культурного й політичного існування. Через міркування про структуру імперської влади Ферреро критикує політичний хаос після вбивства імператора Олександра Севера і розглядає, як розпад аристократії, розмивання громадянської чесноти та піднесення конкуруючих сил послабили підвалини Імперії, зрештою сприяючи її розпаду.
Спочатку опубліковано французькою мовою як статті в «Revue des deux mondes» у 1919-1920 роках. Перекладено італійською мовою сином G. Ferrero, Лео, у 1925 році.