„Береги ілюзій: дослідження подорожніх оповідань“ Кларка Б. Файрстоуна – це історичний та літературний аналіз, написаний на початку XX століття. У книзі розглядаються міфи, легенди та напівправда, які пронизують подорожню літературу протягом віків, з акцентом на те, як ці оповідання формували сприйняття людством Землі та її мешканців. Замість розгляду надприродних явищ автор досліджує уявні та іноді фантастичні способи, за допомогою яких люди пояснювали невідомі землі, створіння та явища ще до епохи сучасної географії та науки. Вступ до книги встановлює належний тон, згадуючи легендарні пригоди Марко Поло – чиї розповіді поєднують факти з чутками та мріями; також використовується уявний діалог Марко Поло з венеціанцями для ілюстрації того, як подорожні оповідання захоплювали та розважали людей. У передмові чітко зазначено, що метою Файрстоуна є дослідження світу крізь призму міфів, а також розгляд того, як географія, народи, тварини та навіть природні явища сприймалися людьми у перекрученому чи вигаданому вигляді. Ранні розділи описують, як карти колись зображували як реальні, так і фантастичні землі, а також наводять численні переконання щодо форми Землі, містичних властивостей рослин та каменів, а також дивовижностей, пов’язаних із тваринами. Текст підкреслює силу людської уяви – спонуканої надією, страхом чи бажанням – у створенні світу дивовижностей, який існував аж до відносно сучасних часів.