„Роздуми Марка Аврелія“ римського імператора є збіркою стоїчних медитацій, написаних у II столітті нашої ери. Це особистий зошит порад щодо правильного способу життя, який розглядає можливості дотримання чеснот через розум, справедливість, самоконтроль та прийняття порядку природи. У цих роздумах імператорський досвід поєднується зі стоїчною філософією; основна увага приділяється внутрішній дисципліні, а не славі чи багатству. На початку твору наведено короткий біографічний опис життя Марка Аврелія та його воєнних подій; далі розпочинається Перша книга, яка містить перелік уроків, отриманих від родини, вчителів та друзів (від Рустика та Аполлонія до Секста та Фронта). У Другій книзі наведено щоденні настанови: готуватися до спілкування з складними людьми, розрізняти тіло, дихання та розум, приймати все таким, яким є, виконувати свої обов’язки та уникати відволікань та марнославства. У Розділах III–IV підкреслюється нагальність розумного використання розуму, перш ніж вік затупить його; також зазначається смертність навіть найвидатніших особистостей, а краса природних процесів розглядається як важлива частина життя. Усюди у цих максимах підкреслюється космополітичний дух, короткочасність життя, байдужість до похвали та розуміння смерті як природної перетворення. У деяких розділах також згадуються події, пов’язані з проживанням імператора серед племен квадів та в Карнунтумі.