„Фетри: З пригодницької хроніки непотрібної людини“ Александра Вайкера – це роман, написаний на початку XX століття. Це сатирична хроніка дорослішання молодого чоловіка, подана у вигляді публікації залишків щоденника друга. Головний герой, Яппес, переходить від жорстокого сільського дитинства до університету та міста, сповненого спокус; на його шляху з’являються світський сусід та вразлива дівчина, якій він допомагає у ломбарді. Тон книги поєднує безцеремонний гумор із гострою соціальною критикою академічного світу, моралі та бажань людини. Вступ до роману задає диялогічний контекст: оповідач отримує хаотичний рукопис померлого друга та вирішує його опублікувати. Ми знайомимося з Яппесом – хлопцем, якого школа та побожна мати навчили ставитися до життя жорстко; він вступає до університету, блукає містом та записує дотепні, самоіронічні щоденники. Він орендує занедбану кімнату у родини Вертхаймів, відвідує лекції; коли грошей не вистачає, він залишає свою шахову комплектацію в ломбарді та передає отримані гроші дівчині, яка купує вінок для матері. Серед ключових персонажів – Рейнетт, кокетлива сусідка, яка заманює й свариться з ним; та Пепі, дячна працівниця ломбарду, яка пізніше розповідає про своє незаконне походження. Книга також містить гострі сатиричні описи помпезних людей та професорів; місто, де живуть студенти та проявляється сексуальна бравадра. Розділ завершується сценою, в якій Яппес водить Пепі на спектакль „Лоенгрін“; він роздвоєний між справжніми почуттями та гострою іронією, а потім жартує з неї про кохання та шлюб у кафе.