Вірш Венделіна Форстера „Каталонський діалог між Ен Буком та його конем“ є науковим твором, написаним наприкінці XIX століття. Цей вірш класифікується як поетичний діалог та розглядає такі теми, як мораль, каяття та взаємини людини з її конем. Він ґрунтується на каталонській літературі та слугує дослідженням суспільних цінностей свого часу. У вірші розгортається розмова між Ен Буком – персонажем, що уособлює людський досвід – та його конем, який виступає водночас у ролі друга та судді над його вчинками. Протягом цієї розмови Ен Бук зізнається у різних гріхах та роздумує про необхідність каяття та покаяння. Кінець вірша є своєрідним засвідченням бажання Ен Бука отримати спокуту та рівномірно розподілити своє майно після смерті. Нарратив досліджує теми провини, соціальної справедливості та абсурдності життя; це робиться з поєднанням гумору та серйозного аналізу людської природи.
З журналу „Романська філологія“, 1877 рік