„Рятування царя: Два автентичні щоденники, впорядковані та перекладені Джеймсом П. Смаїтом“ – це історичний твір, написаний, ймовірно, на початку XX століття, а саме у період після Першої світової війни. Текст присвятований бурхливій та невизначеній долі царя Миколи II та його родини під час Російської революції. За допомогою автентичних щоденників розповідається про страждання імператорської родини на тлі революції, зради та відчаю. Дія книги починається у 1917 році: лід на Неві розтанув, а режим царя Миколи II руйнується під тиском революції. Жінки в Зимовому палаці святкують так звані перемоги в війні, не усвідомлюючи наближення хаосу. У творі описуються різні члени королівської родини, які стикаються з жорстокими реаліями – ув’язненням, загрозами насильства тощо. Автор підкреслює їхні емоційні та фізичні страждання під час проживання в цьому небезпечному середовищі, а також складний зв’язок між вірностю, обманом та бажанням свободи у умовах лих. Початкова частина книги залишає читачів зацікавленими долею цих персонажів та можливістю їхнього таємного рятування на тлі атмосфери сумніву та відчаю.