„Фундаментальна філософія, том II“ Хайме Луціано Бальмеса – це філософський трактат, написаний на початку XIX століття. У цій праці детально розглядається природа відчуттів та їхнє значення у зв’язку з сприйняттям та існуванням. Бальмес досліджує, як відчуття переживаються всередині людини та чому вони не обов’язково відповідають зовнішній реальності, що закладає основу для дискусій про природу знання та існування. У вступній частині тексту відчуття визначаються як суто внутрішні переживання, а також розрізняється дія сприйняття та судження про зовнішній світ, що її супроводжує. Наводяться приклади, такі як сприйняття двох ідентичних об’єктів, щоб показати, що відчуття можуть виникати без прямого зв’язку з зовнішніми об’єктами, що ставить під сумнів надійність наших почуттів. Крім того, автор стверджує, що хоча тварини сприймають відчуття, їх розуміння обмежене, що свідчить про різницю між сенсорними переживаннями та справжнім інтелектом. Загалом, початок книги створює підґруння для глибшого розгляду взаємозв’язку між відчуттями, знанням, реальністю та різновидами свідомості.