„Божественна комедія: Рай“ Данте Аліг’єрі є останньою частиною італійської прозової поеми, написаної приблизно у 1308–1321 роках. Цей фінальний розділ описує подорож Данте крізь Рай під проводом Беатріче, яка символізує божественне откровення, теологію, благодать та віру. Підйом паломника через дев’ять небесних сфер завершується у Емпірії, де він зустрічає саму сутність Бога. Використовуючи ідеї середньовічної католицької теології та філософії, „Рай“ зображує остаточний підйом душі до божественного рівня після усвідомлення гріха та виконання покаяння.