Les petits vagabonds
Пра гэту кнігу
„Маленькі бездомніки“ Жанны Марселя – художній твір, написаний, вероятно, у кінці XIX століття. Сюжет розповідає про двох сирот-брата й сестру – Цезара та Еме, які переживають труднощі та бідність у Парижі, продаючи квіти, щоб вижити. Вони покладаються на свого єдиного друга – Бальтазара, розумного, але неадекватно вихованого собаку, який залишається їм вірним незважаючи на складні обставини. На початку роману читачі познають Цезара та Еме – двох маленьких сирот, які живуть під опікою недбайливого вихователя Жозефа Леду. Перші розділи розповідають про їхнє жалюгідне існування: блукання вулицями Парижа, продаж квітів та мрії про краще життя. Цезар іноді замислюється над своїм минулим, але Жозеф завжди відмахується від їхніх питань. Одного дня, намагаючись заробити на життя, брат і сестра отримують золотий монету від доброї жінки, що наповнює їх надією. Однак жадоба та жорстокість Жозефа швидко згасяють будь-яку радість, яку вони могли відчувати. У кінцевому підсумку їхня подорож приводить їх до зустрічі з доброзичливими селянами, які приймають їх під свою опіку, даючи їм надію на краще життя та допомагаючи пережити складності.
