„Дурнівський словник“ Гідеона Вурдца – це кумедна збірка гумористичних визначень та ігрових роздумів про англійську мову, написана, ймовірно, на початку XX століття. Цей легкий за змістом твір пародіює традиційні словники, пропонуючи кумедно-абсурдні визначення різноманітних слів та поєднуючи дотеп і сатиру для розваги читачів. Автор, вживаючи образ грайливого лексикографа, прагне не лише розважити читачів, а й дати цікавий аналіз особливостей мови та людської поведінки. У вступі до „Дурнівського словника“ чітко зазначається, що автор мав на меті створити не серйозне лінгвістичне видання, а легку довідкову книжку. Передмова пояснює, чому Вурдц вирішив допомогти підняти настрій сучасності, обравши для свого твору близько п’ятисот слів, кожне з яких визначено з гумористичним підходом. Перші статті словника демонструють його унікальний стиль – визначення є одночасно абсурдними та проникливими, перетворюючи звичайні слова на джерело сміху. Наприклад, визначення таких понять, як „порада“, „алкоголь“ чи „демократія“, кумедно відображають соціальні реалії та запрошують читачів подивитися знайомі концепції з нового, цікавого ракурсу.