„Глухі“ Гаррі Беста – це соціологічне дослідження, написане на початку XX століття. У ньому розглядається становище глухих осіб у американському суспільстві та оцінюються заходи, вжиті для їхньої освіти. Автор досліджує часто ігнорований статус глухої спільноти, труднощі, з якими вони стикаються, сприйняття суспільства щодо них та законодавчі заходи, пов’язані з їхнім добробутом. У вступі до книги викладені її цілі, підкреслюється необхідність розуміння становища глухого населення у суспільстві та аналізу їхнього історичного та сучасного ставлення. Бест окреслює обсяг свого дослідження, яке включає ґрунтовний аналіз різноманітних документів, звітів та особистої кореспонденції, пов’язаної зі школами та організаціями для глухих. Він також розглядає відмінності між термінами „глухий“ та „немовля“, пояснюючи, що глухота пов’язана переважно з втратою слуху, а більшість глухих осіб мають можливість розмовляти. Крім того, у тексті наводяться дані про кількість глухих людей у Сполучених Штатах, їхні життєві умови та медичні чи соціальні фактори, які впливають на їхнє життя; це становить основу для подальших роздумів у книзі.