„Легенда півночі“ Мануеля Пінейру Шагаса – це роман, написаний на початку XX століття. У ньому поєднуються елементи надприродних легенд та романтики; дія розгортається в старовинному сільському будинку, де ведуться бесіди та розповідаються моторошні міфи. Основними героями є Донья Ізаура – делікатна та уявна молода жінка – та Енріке Осоріо, пристрасний чоловік, захоплений нею; крім них, на вечірці присутні й інші гості, які беруть участь у жвавих дискусіях про моторошні історії, пов’язані з півноччю. На початку роману описується красива сільська місцевість, де переважає природа; особлива увага приділяється великому старовинному будинку, в якому відбувається ця зустріч. Поки гості насолоджуються спілкуванням, розмови поступово переходять на теми, пов’язані з ніччю та її моторошними аспектами. Донья Ізаура висловлює свій страх перед надприродним, що спровокує дискусії про привидів та легенди; Енріке намагається вразити її. Атмосфера стає напруженою, коли годинник наближається до півночі – усі починають відчувати тривогу з приводу цього часу, пов’язаного з появою привидів. У романі багато детальних описів, які підкреслюють таємничий характер цієї історії; читачі з нетерпінням чекають на те, що приховується за годиною півночі.