Книга Семюела Батлера „Еволюція: стара та нова“ є науковим дослідженням теорії еволюції, написаною наприкінці XIX століття. У ній критично аналізуються теорії відомих учених, таких як Бюффон, доктор Еразмус Дарвін, Ламарк та Чарльз Дарвін, розглядаються їхні погляди на еволюцію, телеологію та призначення структур живих організмів. Батлер прагне підтвердити ідею про розумний задум та цільовість у процесі еволюції, заперечуючи можливість зведення еволюції до простої випадковості чи механічних причин. На початку книги Батлер ставить центральне питання телеології в природознавстві – чи демонструють структури тварин та рослин наявність розумного задуму. Він порівнює традиційне розуміння телеології, представлене аргументами Вільяма Пейла, з сучасними науковими підходами, заснованими на принципах добровільного відбору та еволюції. У кінцевому підсумку Батлер стверджує, що еволюційні зміни не є безпризначними чи випадковими, а мають цільовий характер. Крім того, у книзі розглядаються історичні погляди на призначення живих організмів в біології, що створює основу для глибшого обговорення цього питання та критики сучасних еволюційних теорій.