„Віріат: Епохісторичний роман“ Теофіло Браги – це історичний роман, написаний на початку XX століття. Книга досліджує складні та бурхливі відносини між луситанськими племенами та Римською імперією, зосереджуючись на образі Віріата – легендарного лідера, який символізує боротьбу за незалежність та опір гнобленню. У тексті історія переплітається з вигадкою, щоб зобразити страждання маленького, але впертого народу перед лицем імперського панування. На початку розповіді раптове екстрене засідання Римського сенату розкриває наближення загрози від Сервія Супліція Гальби – римського проконсула, звинуваченого у жорстоких діях проти луситанців. Дії Гальби спричиняють серію подій, що викликають обурення та невдоволення серед луситанських племен, що врешті-решт призводить до їхнього повстання. У вступній частині представлені ключові персонажі – наприклад, цензор Катон, який засуджує зраду Гальби; також натякається на символічну роль Віріата у пробудженні духу повстання серед його народу. У міру загострення напруги стає зрозумілим, що заклик до помсти проти римських окупантів лише починається – він породжує потужну суміш націоналістичного ентузіазму та прагнення до свободи.