„Крики“ Сюнь Лу – це збірка оповідань, написаних на початку XX століття. У цих творах автор розмірковує про особистий досвід та соціальні спостереження, порушуючи теми самотності, критики суспільства та боротьби за індивідуальну ідентичність у хвилюючий час. Центральне місце в цій збірці посідають голоси персонажів, які борються зі своїми обставинами на тлі суспільних очікувань та особистих амбіцій. Початок книги відкривається саморефлексивним передмовленням, у якому автор висловлює свою ностальгію та розчарування з приводу загублених мрій юності. Він розповідає про період особистих випробувань, коли одночасно доглядав за хворим батьком та продовжував навчання. Роздумуючи про свій минулий досвід, автор висловлює зростаюче розчарування медичною професією та суспільними структурами навколо себе. Текст створює підґрунтя для глибшого дослідження внутрішнього світу персонажів та критики суспільства, показуючи, що їхні історії відображають пошук сенсу життя та бажання змін у рамках жорсткого суспільного ладу.