„Ла Монтанара“ Антоніо Джуліо Баррілі – це роман, написаний наприкінці XIX століття. Дія книги відбувається на тлі політичних інтриг та сімейних обов’язків; головним героєм є молодий граф Джино Малатесті, який був вигнаний через свої ліберальні погляди та дії, що суперечили авторитетним нормам того часу. Сюжет розгортається на багатоописаному італійському ландшафті; в ньому показано протистояння між традиційною аристократією та новими революційними ідеями. У початку роману представляється граф Джино Малатесті, який отримує лист від начальника поліції з повідомленням про своє вигнання до Кверчоли як покарання за скандальну поведінку – зокрема, через його ліберальні зв’язки та політичні виступи. У наступних розділах розкривається біографія Джино та напружені стосунки з його батьком, графом Джакопо; це демонструє ідеологічну розбіжність між поколіннями. Під час своєї подорожі Джино роздумує над наслідками свого вигнання; зрештою він опиняється серед красот Апеннін та гостинності родини Геррі, чий життєвий шлях переплітається з природним ландшафтом, яким йому доведеться прямувати. Багато деталей та динаміка взаємин між персонажами створюють основу для історії, яка поєднує особисті амбіції з колективними бажаннями нації на порозі змін.