„Катастрофи та суперечки авторів“ Айзека Дісреалі – це літературне творіння, написане на початку XIX століття. У ньому розглядаються труднощі, з якими стикалися автори протягом історії: боротьба з бідністю, відсутністю визнання, а також часто напружені відносини між письменниками та їхніми спонсорами. Дісреалі не лише аналізує перешкоди, які стоять на шляху авторства, а й розмірковує над більш широким культурним та історичним контекстом літературної діяльності. Вступ до тексту є преамбулою, в якій автор пояснює своє бажання дослідити різноманітні трагічні долі письменників. Він наводить приклади минулих авторів, їхні скарги на важкості професії письменника (наприклад, П’єрія Валеріана та Теофіла Спіцелія). За допомогою різноманітних прикладів та анекдотів автор показує сумну істину: незважаючи на свій геній та внесок у суспільство, багато авторів залишаються невідомими та переживають фінансові труднощі; часто вони ставлять під сумнів саму цінність своєї діяльності у світі літератури. Вступ створює атмосферу співчуття до цих письменників та підкреслює, що їхні проблеми є актуальними як для читачів минулого, так і сучасного.