„Таємнічий незнайомець“ Марка Твена – збірка оповідань, написаних у кінці XIX століття. У цих історіях розглядаються глибоко змушуючі до роздумів теми існування, моралі та природы людства; часто фігурує таємнича постать, яка впливає на життя героїв та спонукає їх замислитися над своїми переконаннями та бажаннями. Сюжет починається з опису усамітненого середньовічного австрійського села, яке здається відсталим та недоторканим світськими досягненнями. Автор успоминає своє дитинство, створюючи картину спокійного, але репресивного середовища, домінованого релігійною владою та забобонами. Центральними персонажами є священик Петер, який втратив популярність, та його племінниця Маргарет – люди, які стикаються з серйозними наслідками через жорсткі моральні норми села. Водночас знайомими стають троє хлопців, у тому числі Теодор Фішер; їхній погляд на світ зосереджений на молодіжній допитливості та дружбі, але незабаром ці аспекти перетинаються з надприродними та філософськими елементами, привнесеними „Сатаною“ – таємничим незнайомцем. Сюжет розвивається під час зустрічей хлопців з цією загадковою постаттю; це створює предпосылки для конфлікту між невинністю та жорстокими істинами про природу людини та суспільство, які будуть виникати протягом їхніх пригод.