„Таємничий незнайомець“ Марка Твена – це збірка оповідань, написаних наприкінці XIX століття. Ці історії розглядають глибоко змушуючі до роздумів теми існування, моралі та природи людства; часто в них фігурує таємнича постать, яка впливає на життя героїв та спонукає їх замислитися над власними переконаннями та бажаннями. Сюжет починається з опису усамітненого середньовічного австрійського села, яке здається відсталим та недоторканим світськими досягненнями. Розповідаючи про своє дитинство, автор створює картину спокійного, але репресивного середовища, домінованого релігійною владою та забобонами. Центральними персонажами є священик Петер, який втратив популярність, та його племінниця Маргет – обидва стикаються з серйозними наслідками через суворі моральні норми села. Водночас з’являються троє хлопців, серед яких і Теодор Фішер; їхній погляд на світ зосереджений на молодіжному допитливості та дружбі, але незабаром ці елементи перетинаються з надприродними та філософськими аспектами, представленими „Сатаною“ – таємничим незнайомцем. Сюжет розвивається під час зустрічей цих хлопців із загадковою постаттю, що створює передумови для конфлікту між невинністю та жорстокими істинами про людську природу та суспільство, які виникатимуть протягом їхніх пригод.