„Ораторії“ Ади Негрі – це збірка промов, написаних на початку XX століття. Книга розповідає про життя та спадщину Алессандрини Равіццо – жінки, яка присвятила себе боротьбі за соціальну справедливість та підтримку маргіналізованих верств суспільства. Своїми впливовими діями – заснуванням шкіл та наданням допомоги бідним – Равіццо символізує людську стійкість та співчуття. У вступній частині „Ораторій“ описується її глибокий вплив на свою громаду; зокрема, розповідається про її сумний зустріч із похоронною процесією в Мілані. Нарратив показує її незламну волю та відданість справі, коли вона мовчки слідує за телегою безіменно загиблої людини, поєднуючи свій біль із спільним горем людей. Негрі створює образ Равіццо як жінки грації та сили, поєднуючи її людські риси з глибоким розумінням соціальних страждань та важливості допомоги іншим. Цей потужний образ підкреслює тему співчуття та соціальної відповідальності, яка пронизує всю цю книгу.