„Гашіш: оповідання“ Оскара А. Г. Шмітца – це збірка розповідей, написаних наприкінці XIX століття. У них розглядаються теми, пов’язані з гашішем та його впливом на свідомість, на тлі богемного паризького життя, де мешкають ексцентрики та митці. У першій саме розповіді знайомимося з героями, які обговорюють ідеали та свої враження, пов’язані з впливом наркотиків, що натякає на глибші філософські роздуми. На початку збірки оповідач розповідає про вечір, проведений у тихому ресторані, де він несподівано зустрічається з графом Вітторіо Альта-Каррарою та обговорює мистецький потенціал гашішу. Обидва згадують свої попередні зустрічі в різних культурних середовищах та розмірковують над темою мистецьких амбіцій у поєднанні з привабливістю наркотиків. Під час розмови Альта-Каррара запрошує оповідача приєднатися до нього та інших однодумців на вечір, присвятований дослідженню підвищених станів свідомості, які може сприяти гашіш. Ця розповідь закладає основу для серії подій, в яких фантазія, реальність та трансформуюча сила наркотиків переплітаються між собою.