„Монадологія“ Готфрида Вільгельма Лейбніца – це філософський твір, написаний у 1714 році. У дев’яноста стислих абзацах Лейбніц викладає радикальну метафізичну концепцію: реальність складається з простих, неділитних субстанцій, які називаються монадами. Ці безліч монад існують у попередньо встановленій гармонії, створеній Богом; кожна з них сприймає Всесвіт зі своєї унікальної перспективи, не взаємодіючи безпосередньо з іншими. Лейбніц пропонує ієрархічну модель Всесвіту, у якій розум та тіло синхронізовано діють одно з одним; існування всього пояснюється через систему координованих, але ізольованих одна від одної субстанцій. Ця концепція є елегантною, хоча й суперечить здоровому глузду.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Monadology