Книга Емілі Хан „Спокуса до абсурду“ – це провокаційний посібник, написаний на початку XX століття. У цьому творі розглядаються принципи та практики спокуси, а також намагання перетворити часто неправильно зрозуміле та спрощене уявлення про цей вид мистецтва на щось більш аналітичне та структуроване. У книзі досліджується еволюція спокуси в різних історичних контекстах та сучасних інтерпретаціях, а також надаються практичні поради для тих, хто бажає опанувати це мистецтво. У вступі книги спокуса розглядається як складна соціальна практика, яка досі недостатньо вивчена. Емілі Хан аналізує двозначність терміна „спокуса“, наводить різні визначення цього поняття та виступає за сучасне розуміння спокуси, яке враховує її гнучку природу та змінювані соціальні норми. У цьому вступі також підкреслюється еволюція спокуси від історичних форм, обумовлених жорсткими гендерними ролями, до сучасного розуміння цього явища, яке враховує складність людських стосунків та бажань. Цей вступ слугує основою для подальших розділів книги, присвятованих різноманітним аспектам спокуси та гіпотетичним експериментам з цього питання.