«Agua de Nieve» Кончі Еспіни — роман, написаний на початку XX століття. Історія знайомить читачів із Регіною де Алькантара, молодою жінкою, яка вирушає в подорож, сповнену самопізнання та емоційної глибини, водночас вибудовуючи стосунки зі своєю родиною, зокрема з хворим братом Даніелем, і своєю довіреною подругою Еухенією Баркін. У романі розкриваються теми втрати, ідентичності та прагнення до щастя на тлі мальовничих пейзажів і особистих випробувань. На початку роману Регіна прибуває до сан-сімонського лазарету після подорожі з-за океану, сповнена сумішшю хвилювання й меланхолії. Сходячи на берег, вона виявляє складний емоційний стан — висловлює радість, переплетену зі смутком, розмірковуючи про свій зв’язок із батьківщиною та недавню смерть брата. Оповідь розгортається через взаємодію Регіни з іншими мандрівниками, ніжні, але напружені стосунки з братом і її початковий опір вимогам дорослого життя. Початкові розділи створюють підґрунтя для внутрішніх конфліктів і прагнень Регіни, яка намагається примирити своє минуле з надіями на майбутнє.