„Апсолютная збірка оповідань і романів Жана де Лафонтена“ – це збірка творів, написаних наприкінці XVII століття; вона містить кумедні, гумористичні та часто сатирычні історії. У цих творах з’являються різноманітні персонажі – від шаленів-коханців та ревнивих чоловіків до хитрих жон; через призму дотепного гумору Лафонтена аналізуються людські безглуздства та суспільні норми того часу. У вступній частині збірки розповідається про життя самого Лафонтена, його літературні впливи та контекст, у якому він писав. Далі слідує передмова автора, де він висловлює свої думки щодо змісту та стилю цих творів та відповідає на потенційні критику. Перша саме оповідання збірки – „Жоконда“ – розповідає історію привабливого принца, який ставить на спор, що ніхто не може перевершити його красу; це призводить до серії несподіваних романтичних перипетій. Ця вступна частина передає грайливий тон творів та досліджує такі теми, як тщеславство, кохання та обман; вона запрошує читача зануритися у захоплюючий світ оповідань Лафонтена.