«The Law of Psychic Phenomena» Томсона Джея Гадсона — це наукова праця, написана наприкінці XIX століття. Книга прагне сформулювати всеосяжну робочу гіпотезу для аналізу й класифікації різноманітних психічних явищ, зокрема гіпнотизму, спіритизму та психотерапії. Гадсон намагається заповнити прогалини в психологічній науці, припускаючи, що багато на перший погляд розрізнених психічних проявів пов’язані загальним принципом, який можна систематично зрозуміти й досліджувати. На початку праці закладаються основи цього амбітного задуму: обґрунтовується необхідність об’єднавчої гіпотези в психології, подібної до гіпотез в інших наукових галузях, таких як фізика та хімія. Гадсон стверджує, що без такої системи психологічні явища залишаються хаотичними й неправильно зрозумілими. Він одразу вводить поняття подвійності людських психічних процесів, постулюючи існування «об’єктивного розуму», який взаємодіє з фізичним світом через органи чуття, і «суб’єктивного розуму», що функціонує поза цими обмеженнями, особливо в стані гіпнозу. Ця подвійність має центральне значення для розуміння подальшого дослідження в книзі того, як людський розум орієнтується в психічних явищах і осмислює їх.