«Que nada se sabe» Франсіско Санчеса — філософський трактат, написаний наприкінці XVI століття. У цьому творі представлено скептичне дослідження природи й меж людського знання, яке протиставляє себе усталеним філософським доктринам, зокрема доктринам Арістотеля. Автор розпочинає особисте дослідження знання та достовірності, наголошуючи на недостатності наявних у філософії визначень і методологій. На початку тексту Санчес обговорює мотиви, що спонукали його до написання, розмірковуючи про марність пошуків абсолютного знання серед суперечливих поглядів різних філософів. Він висловлює глибокий скептицизм щодо здатності по-справжньому визначити або пізнати сутність речей, припускаючи, що багато філософських суперечок є лише словесними конструкціями, які радше затемнюють, ніж прояснюють розуміння. Він також стверджує, що істинне знання полягає не в силогізмах і педантичній логіці його попередників, а в безпосередньому спогляданні природи та емпіричному досвіді, який людина набуває протягом життя, тим самим готуючи підґрунтя для радикальної критики метафізичних тверджень і заклику до більш обґрунтованого підходу до навчання.