„Подвійна помилка“ Проспера Меріме – це новела, написана на початку XIX століття. Вона надає холодного, іронічного портрета паризького вищого суспільства та зростаючого розчарування молодої дружини; головними персонажами є Жюлія де Шаверні, її грубий та ледачий чоловік, хвастливий офіцер Шатофор та витончений дипломат Дарсі, повернення якого змушує її почуватися некомфортно. Ця історія розкриває тонке співвідношення між привабливістю, гордістю та репутацією під прикриттям елегантних манер. На початку сюжету Жюлія усвідомлює, що не лише не може кохати свого чоловіка, але й важко поважати його – їй доводиться терпіти нудні вечері, незручну тишу та його неспритні залицяння. Шатофор, її пихатий шанувальник, неправильно інтерпретує ввічливе запрошення як заохочення та залучає чесного командира Перрена, щоб допомогти йому у своїх спробах завоювати її серце; водночас чоловік Жюлії публічно принижує її грубими словами вдома та компрометує її на опері, запросивши до їхнього ложа знамениту коханку герцога. Збентежена Жюлія вагається, чи варто їй конфронтувати свого чоловіка, а потім тікає на село, щоб поділитися своїми переживаннями з другом; під час розмови вона згадує про Дарсі – свого старого знайомого, який нещодавно повернувся зі Сходу та розповів історію про порятунок турецької жінки. Коли Дарсі прибуває, їхня зустріч напружена, але стримана; його розповідь, подана з холодною дотепністю, підкреслює його характер на тлі зростаючої ревнощі Шатофора. Книга завершується тим, що Жюлія з особливою увагою спостерігає за Дарсі та висловлює бажання проводити з ним більше часу.