"The Essays of Arthur Schopenhauer: the Wisdom of Life" Артура Шопенгауера — філософська збірка, написана на початку XIX століття. Твір розглядає сутність щастя і те, як індивіди можуть плекати повноцінне життя, зрозумівши три основні аспекти: особистість, власність і суспільне становище. Підхід Шопенгауера наголошує на внутрішніх рефлексіях характеру людини більше, ніж на матеріальних чи суспільних відзнаках, яких вона може досягти. На початку книжки Шопенгауер вводить поняття "Евдемоніологія", що слугує вивченням щастя і засобів досягнення приємного існування. Він викладає свій засадничий аргумент, що щастя людини визначається передусім тим, чим вона є внутрішньо, — ідеться про її характер, здоров’я та інтелект, — а не зовнішніми чинниками, як-от багатство чи репутація. У цьому вступному розділі він критикує схильність індивідів покладатися на суспільний суд і зовнішнє визнання задля свого щастя, наголошуючи, що справжня вдоволеність походить зі здорового й добре розвиненого внутрішнього життя.