„Вікторіанські оповідання: Історії залицянь“ авторства В. С. Гілберта та інших – це збірка романтичних творів, написаних наприкінці XIX століття. Ця антологія досліджує різноманітні аспекти процесу залицяння, розповідаючи історії персонажів з різних соціальних верств, які долають складнощі кохання та суспільних очікувань. Оповідання показують випробування, з якими стикаються герої, намагаючись зрозуміти свої почуття, соціальні норми та особисті дилеми. Початок збірки складає оповідання „Анжела: Історія кохання у перевернутому порядку“ Вільяма Швенка Гілберта. Воно розповідає про паралізованого чоловіка, який роками спостерігає з вікна у Венеції за молодою жінкою на ім’я Анжела та розвиває з нею романтичні почуття завдяки перевернутим відблискам у каналі. Їхні стосунки розвиваються через жартівливу обміну квітами, що символізує початок невинного та романтичного знайомства. Однак ситуація раптово змінюється, коли чоловік дізнається, що Анжела заручена зі своїм братом, і його почуття виявляються взаємними, але ґрунтуються на співчутті, а не на романтичній любові. Такий сюжет не лише задає тон романтичній тематиці збірки, але й попереджає про складнощі кохання та туги, які присутні в історіях про залицяння.