„Веданта-сутры з коментарям Шанкаракарі“ перакладжені Джорджем Тібо та є філософским твором, написаним у кінці XIX століття. Цей труд являє собою важливу збірку вчень Веданты, доповнену авторитетними коментарями Шанкаракарі – ключової постаті індійської філософії. У ньому розглядаються фундаментальні поняття, пов’язані з природою реальності, Брахманом та „я“, а також детально аналізується взаємозв’язок між індивідуальними душами та абсолютністю. У вступі підкреслюється значення різних брахманістських творів для розуміння Вед, зокрема систем Мімамси – а саме Пурва-Мімамсы та Уттара-Мімамсы – які систематизують ведичні знання. Цей текст також створює основу для обговорення того, як Веданта-сутры надають цілісне тлумачення Упанішад, що розкривають глибокі філософські ідеї, пов’язані з Брахманом. У вступі також підкреслюється необхідність коментарів для розуміння цих текстів; при цьому натякається на глибину та складність філософського мислення Шанкаракарі, яке буде детально розглянуте у наступних розділах.