„Історія живопису в Італії, том 2 (з 6)“ Луїджі Ланці – це історичний труд, написаний, ймовірно, на початку XIX століття. Цей том присвятований розвитку живопису в Італії від епохи Відродження до кінця XVIII століття, зокрема школам Рима та Неаполя. У тексті детально розглядаються різноманітні художні напрями та особистості митців, а також культурний та історичний контекст їхньої творчості. На початку тому Ланці розглядає суперечливе питання щодо римської школи живопису, замислюючись над її легітимністю порівняно з іншими відомими школами – Флоренційською та Венеціанською. Він також обговорює походження та внесок видатних митців, таких як Рафаель, підкреслюючи, що римська школа, незважаючи на меншу кількість представників, створила впливовий стиль, характеризований глибокою повагою до класичної антики. Ланці надає детальний історичний аналіз, згадуючи різних митців, художні принципи та їхній спадщину, що допомагає краще зрозуміти розвиток мистецтва в Італії.