„Вступ до історії науки“ Волтера Ліббі – це історичний труд, написаний на початку XX століття. У книзі надається огляд розвитку наукової думки від давніх цивілізацій, таких як Єгипет та Вавилон, до греків та римлян, з акцентом на практичну основу наукових досліджень. Метою є представити науку як динамічний процес, формований різноманітними культурами та історичними контекстами. У вступному розділі розглядається значення ранніх наукових практик у давніх цивілізаціях, зокрема Єгипті та Вавилоні; обговорюється, як ці суспільства створили важливі системи вимірювання часу та простору – наприклад, семиденний тиждень та поділ компаса – під впливом практичних потреб. У тексті підкреслюється, що знання в галузях астрономії, геометрії та медицини виникли переважно у процесі розв’язання життєвих проблем, що зумовило формування науки як розвиваючоїся системи знань, тісно пов’язаної з людським прогресом та суспільними потребами. Цей вступний розділ закладає основу для подальшого розгляду історії наукового розвитку, підкреслюючи його послідовність та взаємозв’язок протягом усьої історії.