«Todo al Vuelo» Рубена Даріо — літературний твір, що, ймовірно, належить до початку XX століття й поєднує елементи прози та поетичної рефлексії. Письмо схоплює сутність різних персонажів, зокрема досліджуючи жваве середовище Парижа та різноманітні особистості, що населяють його вулиці, відображаючи вдячність до культурних нюансів і критику суспільних норм. Початок «Todo al Vuelo» подає низку віньєток, які виявляють гостре спостережливе око автора, коли він описує жваві взаємодії та характерні риси людей у Парижі. Він звертає увагу на окрему постать — гордого, добре вбраного чорношкірого чоловіка в панамському капелюсі — серед натовпу барвистих експатріантів, відображаючи багату мозаїку культур міста. Оповідь плине крізь різні зустрічі й спостереження про цих «exóticos» і звертається до тем ідентичності та соціального статусу, натякаючи, що Париж як тло сам стає персонажем завдяки своїм динамічним і різноманітним мешканцям.