„Апостоли“ Ернеста Ренана – це історичний твір, написаний наприкінці XIX століття. У цій праці детально розглядається період формування християнства після смерті Ісуса, з акцентом на дії та події, пов’язані з ранніми апостолами та розвитком християнської церкви. Метою тексту є надання аналітичного погляду на те, як вчення та вплив Ісуса формувалися через дії його послідовників у роки після його воскресіння, з особливим акцентом на внесок таких постатей, як святий Павло. На початку „Апостолів“ описується контекст подій після розп’яття Ісуса, підкреслюючи початкове відчуття розчарування серед його учнів. Текст демонструє їхню боротьбу з розумінням наслідків його смерті та процес формування віри в його воскресіння, яка стала ключовим аспектом їхньої віри. Ренан висуває ідею, що хоча учні спочатку були охоплені горем, їхня любов та відданість Ісусу допомогли їм знову повірити в те, що він живий. Цей аспект розглядається у контексті глибших філософських питань про життя, смерть та духовне безсмертя. Такий початок створює основу для дослідження динаміки розвитку християнства на ранньому етапі та ролі апостолів у поширенні його послання.