„Адзірваныя творы“ Генрыха фон Клайста – це збірка вибраних праць, написаних на початку XIX століття. Ця антологія містить різноманітні оповідання, які розглядають такі теми людського досвіду, як страждання, конфлікти та надприродне. Серед видатних творів – „Бідна жінка з Локарно“ та „Землетрус у Чілі“, які розкривають моральні дилемі та критикують суспільство. Перша оповідання збірки – „Бідна жінка з Локарно“ – розгортається в стародавньому замку поблизу Локарно, у італійських Альпах. Перша частина історії розповідає про хвору біднячку, яку з жальгірства приймають у сім’ю маркіза; але вона трагічно загинула після того, як їй наказали переїхати. Через багато років, коли маркіз стикається з фінансовими труднощами та намагається продати замок, рыцар, який проживав у тій самій кімнаті, розповідає про моторошні події, пов’язані з смертю біднячки. Спочатку скептично налаштований маркіз згодом переживає жахливі переживання, які змушують його та його дружину зіткнутися з правдою про трагічне минуле їхнього замку; у підсумку це призводить до катастрофи – маркіз у відчаї підпалює замок. Ця вступна історія задає тон розміркованням Клайста над долею, суспільними нормами та людською психікою.