„Подорож до пекла“ Моріса Магре – це збірка віршів, написаних на початку XX століття. У цьому творі розглядаються теми екзистенціалізму, сенсуальності та темніших аспектів людського досвіду; крім того, в ньому проводиться глибоке дослідження людської психіки. Завдяки своїй сюрреалістичній та часто гротескній образній мові збірка прагне викликати сильні емоційні реакції у читача. Вступ до збірки знайомить читача із моторошним та яскраво описаним пейзажем, представленим у вірші „Проклятий сад“. У цьому саду герой потрапляє під нагляд зміїноподібної істоти; природа тут здається гротескною та зіпсованою. Рослини та тварини відображають страждання та розкладання; образи кровоточачих каменів, огидних запахів та деформованих істот ілюструють світ, зіпсований людськими пороками. Цей мрачний та меланхолійний контекст створює основу для дослідження поетом тривожних тем, пов’язаних з бажанням, смертю та крихкістю краси у всій збірці.