„Наука і освіта: есе“ Томаса Генрі Хакслі – це збірка эсе, написаних у кінці XIX століття та присвятованих різноманітним аспектам філософії науки та освіти. У цих есе Хакслі викладає свою думку щодо значення емпіричної науки та раціонального мислення в освіті, підкреслюючи, як вони можуть сприяти кращему розумінню предмета та залученню учнів до активної навчальної діяльності. На початку збірки Хакслі говорить про спадщину Джозефа Прістлі, аналізуючи його внесок як у науку, так і в теологію. У першому саме эсе розглядається пристрасть Прістлі до раціональних досліджень та його прагнення розвивати науковий підхід як невід’ємну частину освіти. Хакслі також підкреслює трансформаційний потенціал фізіології та біології, виступаючи за їх включення до навчальних програм з метою розвитку критичного мислення та глибшого розуміння природного світу. Це задає тон для дослідження більш широких тем, пов’язаних зі взаємодією науки, філософії та практичної освітньої діяльності.
Збірка есеїв, том III