„Наука та освіта: есе“ Томаса Генрі Гакслі – це збірка есе, написаних наприкінці XIX століття та присвятованих різноманітним аспектам філософії науки та освіти. У цих есеях Гакслі викладає свої погляди щодо значення емпіричної науки та раціонального мислення в освіті, підкреслюючи, як вони можуть сприяти кращому розумінню предмета та залученню учнів до активної навчальної діяльності. На початку цієї збірки Гакслі розглядає спадщину Джозефа Прістлі, підкреслюючи його внесок як у науку, так і в теологію. У першому саме есе аналізується приверженість Прістлі раціональним дослідженням та його сприяння розвитку наукових знань як невід’ємної частини освіти. Гакслі також підкреслює трансформаційний потенціал фізіології та біології, виступаючи за їхнє включення до навчальних програм з метою розвитку критичного мислення та глибшого розуміння природного світу. Це задає тон для дослідження більш широких тем, пов’язаних із взаємозв’язком науки, філософії та практики освіти.
Збірка есеїв, том III.