„Об’єктивний підхід“ Рамона Турро – це філософський трактат, написаний на початку XX століття. У книзі розглядається взаємозв’язок між психологічними явищами та їх фізіологічною основою, акцентується увага на необхідності розуміння взаємодії цих сфер за допомогою об’єктивних методів. Турро критикує суто інтроспективні підходи до психології та виступає за більш цілісне розуміння психічних процесів з урахуванням значення емпіричних доказів. У вступі книги обговорюються переваги та обмеження інтроспективної психології; Турро розкритикує поширені практики психологів, які ґрунтуються виключно на спостереженнях за роботою розуму, не звертаючи уваги на фізіологічні умови, що їх породжують. Використовуючи різноманітні філософські та наукові підходи, він посилається на думки таких мислителів, як В. Джеймс та Г. Еббінгхауз, щоб довести необхідність встановлення причинно-наслідкових зв’язків між психологічними та фізіологічними станами. Цей аналіз закладає основу для більш всебічного розуміння психічних процесів, які визначають людський досвід.