„Антологія жіночої літератури“ Луїзи д’Альк – це літературна антологія, написана наприкінці XIX століття. Вона об’єднує твори французьких жінок-письменниць від найдавніших часів існування французької мови до часів її авторки; кожен твір супроводжується коротким біографічним вступом та цікавими уривками з тексту. Антологія оформлена преамбулою, сповненою підтримки ідеї освіти жінок та їхньої літературної діяльності; вона також приділяє увагу недостатньо висвітленим голосам жінок-письменниць поряд із відомими фігурами. У вступі пояснюється мета антології: зібрати твори жінок, які довго залишалися розкиданими серед сумішних антологій чи недооціненими; вибрати найцікавіші уривки та уникати упередженого сортування матеріалу чи даремного цікавлення до псевдонімів авторок. У подальшій частині преамбули висуваються аргументи на користь освіти жінок з урахуванням їхнього соціального статусу; критикуються стереотипи про „педантство“ жінок-письменниць та література представляється як особливо підходяща та гнучка сфера для їхньої діяльності; наводяться жанри, в яких жінки досягають успіху, а також зазначається, що багато видатних жінок вже займаються письменництвом, перекладацтвом та редагуванням. Після цього вступного розділу починається перший історичний період антології (XIII–XVI століття); у ньому наведені короткі біографії та великі уривки з творів таких письменниць, як Марі де Франс, Агнес де Наварр, Кристіна де Пізан, Луїза Лабе тощо; поезії, листи та анекдоти використовуються для ілюстрації їхнього творчого шляху та контексту.