„Багатство непродуктивних регіонів світу та Океанії“ Джуетта С. Гілсона – це географічний трактат, написаний на початку XX століття. У тексті розглядається ідея про те, що регіони, які за загальноприйнятими критеріями вважаються „непродуктивними“ чи „марними“, насправді містять значний прихований потенціал, що є вирішальним для добробуту людської цивілізації. Автор детально аналізує різні регіони світу, підкреслюючи їхній унікальний внесок у економіку та екологію, тим самим оскаржуючи поняття марнославства природи. У вступі до праці висувається ідея про те, що здавалося б непродуктивна чи безплідна земля насправді є необхідною для підтримки балансу життя на Землі. Гілсон пояснює, як такі регіони, як пустелі та полярні області, виконують важливі екологічні функції, забезпечуючи ресурсами, такими як прісна вода та необхідні мінерали, інші, більш родючі території. Він стверджує, що хоча деякі райони можуть і не приносити прямої користі для сільського господарства, їхня геологічна та кліматична специфіка відіграє життєво важливу роль у глобальній екосистемі. Цей глибокий аналіз створює основу для детального розгляду конкретних „непродуктивних“ регіонів у наступних розділах, розкриваючи їх потенціал та складнощі, які часто залишалися непоміченими.