«El manco de Lepanto» Мануеля Фернандеса-і-Гонсалеса — історичний роман, написаний наприкінці XIX століття. Сюжет майстерно переплітає життя славетного письменника Мігеля де Сервантеса з романтичними та комічними елементами на тлі іспанського суспільства XVI століття. Сервантес, досліджуючи теми кохання й злощасних пригод, сходиться з вродливою вдовою доньєю Гіомар, життя якої сповнене таємниць і клопотів. На початку роману перед нами постає перукарня в Севільї, якою порядкує чоловік, відомий лише як «Viváis-mil-años». Це колоритний персонаж, що насолоджується своїм ремеслом, спілкуванням із сусідами та таємничими настоями. Якось він помічає шляхетну пані, яка відвідує дім із сумнівною славою, нібито населений привидами. Захопившись вдовою доньєю Гіомар, оповідь натякає на інтриги й романи, що розгорнуться далі, особливо коли на сцену виходить Сервантес, обіцяючи суміш пригод, комедії та кохання, переплетених із тогочасними забобонами. Поєднання історичної постаті Сервантеса й захопливої історії доньї Гіомар створює яскраву сцену для подальшої драми.