„Папи та наука“ Джеймса Дж. Волша – це історичний труд, написаний на початку XX століття. У книзі детально розглядається складна та часто неправильно зрозуміла взаємодія Папської влади з розвитком науки та медицини від Середньовіччя до XIX століття. Волш прагне розвінчити поширені хибні уявлення про нібито опір Церкви науковому прогресу, особливо в галузі медичної освіти та практики. На початку книги автор згадує поширене переконання, що Римо-католицька Церква та Папи виступали проти медичних наук, особливо проти розтинів та анатомічних досліджень. Він розповідає про свій власний шлях дослідження цих тверджень та знаходить численні докази, які суперечать цьому наративу. Волш підкреслює значний внесок Церкви у створення медичних шкіл та сприяння науковим дослідженням у Середньовіччі, наводячи ключових осіб та історичні факти, які підтверджують патронат Папи над медициною та наукою, спростовуючи давнє уявлення про те, що Церква гальмувала науковий прогрес.