«Психологія та соціальна практика» Джона Дьюї — це наукове видання, написане на початку XX століття. У цій книжці розглядається складний взаємозв’язок між психологією та освітою, наголошується на тому, як психологічні принципи мають визначати освітню практику. Дьюї досліджує, як освітні методи формувалися під впливом психологічних припущень, окреслюючи потребу в більш цілісному розумінні психології в її зв’язку із соціальними практиками, особливо в контексті освіти. У цій праці Дьюї стверджує, що традиційна освітня система часто неправильно застосовує психологічні поняття, зокрема розглядає дітей як «маленьких дорослих», а не як особистостей, що перебувають у процесі розвитку. Він підкреслює важливість розуміння фундаментальних відмінностей між дитячою та дорослою психологією, зокрема необхідність того, щоб освіта сприяла гнучкому формуванню звичок у дітей. Дьюї вважає, що визнання цих психологічних реалій може привести до розроблення ефективніших освітніх практик, які відповідають особистим і соціальним потребам учнів, зрештою даючи їм змогу стати відповідальними членами суспільства. Книжка відстоює органічний зв’язок між психологічною теорією та освітньою практикою, щоб сприяти глибшому розумінню етичних наслідків, пов’язаних із викладанням і навчанням.