«Civilisation: Its Cause and Cure; and Other Essays» Едварда Карпентера — це критичне дослідження суспільних конструкцій, написане наприкінці XIX століття. У творі осмислюється стан цивілізації та висувається припущення, що вона може бути хворобою, крізь яку людство має пройти; стверджується, що цивілізації історично піддавалися різним недугам, а справжнє здоров’я можна знову відкрити, повернувшись до примітивніших способів життя. У своїх есеях, присвячених природі суспільства, науки й моралі, Карпентер обстоює нове розуміння того, що становить людський добробут. На початку тому міститься змістовна передмова, у якій Карпентер згадує сприйняття своєї першої праці «Civilisation», виголошеної як лекція перед Fabian Society. Він припускає, що цивілізація, яку колись вважали ідеальним станом, натомість виявилася сповненою симптомів, подібних до хворобливих, зокрема суспільної ворожнечі та індивідуалізму, що підривають єдність людської природи. Карпентер проникливо стверджує, що фізичні й психічні труднощі сучасного суспільства свідчать про потребу переоцінки та можливого повернення до стану, тісніше узгодженого з природою, закликаючи до глибшого дослідження особистого й колективного здоров’я в міру того, як людство рухається вперед.